"13 Reasons Why" 2 сезон - Рецензія

Гадаю, нікого не здивує те, що другий сезон серіалу "13 причин чому" вийшов гіршим за перший. Питання стоїть у тому, наскільки і чи варто тратити на нього ≈ 13 годин свого життя.

З одного боку, мені сподобалось чимало речей з другого сезону, з іншого - було надто багацько такого, від чого мене просто перекошувало (бувало, що таку реакцію викликала одна і та ж річ). Інколи я згадувала "Маленьке життя" Ганьї Янаґігари (це комплімент, якщо що), але інколи - простигосподи "Рівердейл".

Давайте спершу розберемося, навіщо його взагалі було знімати. Зрозуміло, що головна причина - скористатись з успіху 1 сезону. Але насправді сюжетно другий сезон не можна назвати геть зайвим. Він непогано розкриває тему правосуддя чи точніше - намагання його досягти. Навіть, здавалося б, беззаперечні докази (зокрема запис зізнання) не дають гарантії, що винні будуть покарані. Мимоволі проводиш паралелі з нашими реаліями і вкотре переконуєшся як влучно (нехай і загалом дуже гіперболізовано) серіал передає життя.
Те ж стосується персонажів - вони живі, об'ємні, мабуть, навіть занадто. Підозрюю, що дехто з героїв трохи не збігатиметься з власним образом у першому сезоні, але, чесно кажучи, я встигла позабувати багато нюансів, тому нічого особливо сильно у вічі не кидалося.

Друга важлива тема, яку піднімає серіал (хоча мабуть вона таки перша) - сексуальне насилля. Загалом у мене немає претензій до того як її подали у другому сезоні, хоча інколи герої говорили аж надто штучними фразами, "як із транспарантів".

Головна проблема другого сезону - невиправдані очікування. Не в плані порівняння з попередником, а в межах самого сезону. Час від часу серіал закидує глядачу наживку, якусь інтригу, щоб втримати цікавість. Але розв'язка більшості з них, якщо не всіх, не дає належного результату, напруга здувається і залишається одне розчарування.
Найбільше я незадоволена сюжетною аркою "стрілянини в школах". З нею почали загравати ще в першому сезоні, активніше це продовжили робити в другому. Взагалі, на мою думку,  вона вже була зайвою сама по собі, але якби ж її хоча б якісно реалізували. Те що нам показали просто позбавлено смаку. (Десь там тихенько ридає Ґас ван Сент).

На відміну від першого сезону, який був рівномірним, другий, хоча й повторює структуру попереднього (там кожній серії відповідала касета, тут - показ у судді), часто провисає, я надто часто ловила себе на думці, що мені нецікаво.

Ще помітила одну специфічну штуку. В останній серії є камео Ентоні Реппа (який грає священника, і це була, здається, найгірша сцена розмови із представником церкви, яку мені доводилося бачити), актора, який першим звинуватив Кевіна Спейсі у домаганнях. У серіалі, який так багато і так гучно говорить про харасмент. Не знаю, можливо я надто глибоко копаю, але мені це видалось недоречним. Немов би посилання, які зараз так модно вставляти, але що мусить думати глядач: "О, це ж цей чувак, якого ледь не розбестив Спейсі"? Зрозуміло, що більшість його навіть не впізнає, але мені, наприклад, стало чомусь незручно за того, хто вирішив таке зробити.

2+

P.S. До перегляду не читала жодних відгуків. Не з якоїсь конкретної причини, просто не наштовхувалась. Потім вирішила таки заглянути на "томати". Різниця разюча:

P.P.S. Третього сезону, схоже, не уникнути, але щось я не впевнена, що захочу його дивитись.