"Shazam!" - Відгук

Сказала б, що "Шазам!" повернув мене в дитинство, але, здається, я тоді була ще тою занудою (тобто більшою, ніж є зараз 😁). Проте йому вдалося змусити мене на дві години забути про той цирк, який відбувається на політичній арені України, а це таки досягнення)

Якщо серйозно, "Шазам!" дав мені все, чого я від нього хотіла, і трішечки більше. Це той випадок, коли матеріал потрапив в ідеальні руки. Автори фільму не лише на повну використали потенціал історії, а й підійшли до неї зі скрупульозністю й увагою до деталей, що я завжди дуже ціную.

Не зважаючи на те, що сценаристи не вигадували велосипед, історія сприймається, як ковток свіжого повітря. Можливо, тому що це крок у бік від змучених супергероїв, для яких їхні сили стали тягарем і які хочуть, аби їх залишили в спокої. Натомість головних героїв "Шазаму!" пре від новоздобутих сил, як тільки може перти 14-річних. Так, зрештою вони приходять до усвідомлення того, що "з великою силою приходить велика відповідальність", але ж "A little party never killed nobody", чи не так? 😉

Червоною стрічкою через увесь фільм проходить тема сім'ї; це не лише те, що формує нашого героя, а й те, що штовхає майбутнього лиходія на стежку зла. Ось такі перегукування також ідуть на користь цілісності стрічки, інколи не варто гнатися за купою великих ідей, а обрати одну просту, зате розкрити її на повну. До речі, про "суперпоганця": Марк Стронґ, як зазвичай, крутий, у класному прикиді й з ефектними посіпаками (i know, right?). Можливо, то в мені говорить слабкість до релігійних мотивів, але семеро смертних гріхів у вигляді живих гаргуйлів виглядали по-свіжому та неочікувано моторошно, як для сімейної комедії (а "Шазам!" – насамперед комедія і достобіса смішна). Взагалі, у цьому доброму й легкому фільмі було на диво багато страхітливих моментів (мабуть, то були відголоски творчого минулого режисера). Що ж до самого доктора Сівани, нам дають достатньо, щоб він не виглядав картонкою, але не забагато, аби він не перетягував ковдру на себе.

Найсильнішою стороною фільму є, безумовно, актори. Джек Ділан Ґрейзер ще у "Воно" показав, на що здатен, але в парі з Закарі Ліваєм (який дуже природно виглядав в образі 14 хлопчака у тілі дорослого) розкрився на повну, від їхніх спільних сцен буквально іскри розліталися. Ешер Енджел також став влучним попаданням у роль, та й до решти акторів не виникало жодних питань.

Словом, "Шазам!" – море задоволення й позитивних емоцій.

5–