Найцікавіші фільми 72-го Каннського кінофестивалю: Частина 1

Каннський кінофестиваль уже пару днів як перевалив за екватор, і хоча найцікавіше ще попереду (Тарантіно, По Джун Хо), вже можна почати розбиратися, на вихід яких фільмів варто чекати.



                 "Маяк"                 

Новий фільм режисера шикарної "Відьми" Роберта Еґґерса з Віллемом Дефо та Робертом Паттінсоном у головних ролях і без того був надзвичайно очікуваним проектом. Однак після перших відгуків мій гайпометр почав просто зашкалювати!


           "Біль та слава"           

Кажуть, що Педро Альмодовар зняв свій магнум опус. "Біль та слава" – найбільш особистий фільм режисера, напівавтобіографічне зізнання у любові до кіно. Також пишуть, що Антоніо Бандерас видав чи не найкращу гру за всю свою кар'єру.
Приємно, що стрічка вже має дату виходу в український прокат – 18 липня.

    "Портрет молодої жінки у вогні"    

Не знайома з роботами Селін Ск'ямми, але, сподіваюсь, це ненадовго, бо, здається, "Портрет молодої жінки у вогні" – концентроване "моє кіно": чуттєвий лесбійський роман між художницею і моделлю на фоні мальовничих пейзажів Бретані 18 століття. 😍

              "Бакурау"              

Мабуть, найбожевільніший фільм цього фестивалю. Суміш елементів артхаусу й блокбастерів, у якій знайшлося місце для вестерну, НЛО, Джона Карпентера, алегорії на імперіалізм і коментарів про споживання ресурсів. Зважаючи на мою сентиментальну любов до магічного реалізму та захоплення дивацькими фільмами, "Бакурау" – маст сі!

             "Рокетмен"             

Хоча я й досі з мукою згадую безкоштовний київський концерт Елтона Джона, його байопік подивитися буде таки цікаво. Навіть для того, аби порівняти з "Богемною рапсодією" (яка іронія, що на тому концерті після Елтона виступали "Квіни" з Ламбертом). Та й Декстер Флетчер режисер наче непоганий, "Едді «Орел»" був приємним фільмом.

           "Приховане життя"           

Кажуть, "Приховане життя" – найкращий фільм Маліка з часів "Дерева життя", і хоча я його не люблю, цю стрічку пропускати не хочеться.
"Приховане життя" – реальна історія австрійця Франца Єгерштеттера, відмовника за ідейними міркуваннями, який не хотів воювати за Третій Райх. За це 1943 року його було страчено. 64 роки по тому Католицька церква проголосила Франца мучеником і зарахувала його до лику блаженних.

          "Мертві не помирають"          

Тим часом Джармуш, здається, зняв якийсь трешак. Але веселий трешак! 😁


Коментарі

Популярні публікації