"Extremely Wicked, Shockingly Evil and Vile" - Відгук

Твори про серійних вбивць здебільшого можна поділити на два типи: у першому випадку в центрі уваги опиняється розслідування, головними героями стають детективи, які намагаються спіймати злочинця; у другому – під світлом софітів опиняється сам маніяк, а автори фільму/серіалу/книжки пробують залізти йому до голови або просто шокувати глядача/читача його жорстокими діяннями. Творці фільму "Надзвичайно порочний, разюче лихий і мерзенний" пішли третім шляхом – розповіли історію через призму Елізабет Клопфер, дівчини Теда Банді, з якою в нього були тривалі стосунки. Принаймні таким був задум. Ідея власне непогана, але в цьому конкретному випадку не дуже працює. Якби це був фільм про якогось вигаданого персонажа, ефект був би геть іншим. Тоді нагнітання інтриги діяло б, глядач, як і головна героїня, до останнього сумнівався – винен обвинувачений чи ні; тоді б і фінальна сцена шокувала. Слабкий поверховий сценарій лише погіршує ситуацію, замість того, щоб зосередитися на переживаннях Елізабет, фільм починає вмикати режим "Спіймай мене, якщо зможеш", стрибаючи між подіями з надмірною легкістю. 

Зак Ефрон грає непогано, але на Банді він зовсім не схожий. Я не маю на увазі зовнішність. Звісно, Тед Банді вмів грати на публіку, вдавати самовпевненого й харизматичного чоловіка, але зрештою він був маніакально-депресивним соціопатом і постійно ховатися за маскою йому не вдавалося. Але Ефрон цього не вхоплює, якщо демонічні нотки моментами ще з'являються, то з нервовою неврівноваженістю не склалося (та й із голосом хоча б трохи попрацювати не завадило б, ледащо!). Фільм намагається наголосити на тому, що за будь-якою на перший погляд нормальною людиною може ховатися психопат(ка) і ви про це не здогадуватиметеся, однак Елізабет двічі заявляла на Теда в поліцію, саме зважаючи на вбивства, тож щось вона таки помічала (у стрічці згадують лише про один раз). Чого лишень вартий момент у суді, коли Банді з хворобливою настирністю розпитує полісмена про подробиці вбивства; реакція на це членів суду присяжних дуже красномовна. Проте у фільмі цього не показують, тому навіть не зовсім зрозуміло, чому його зрештою визнали винним.

Не знаю, для кого призначений цей фільм. Якщо ви нічого не знаєте про Теда Банді, "Надзвичайно порочний, разюче лихий і мерзенний" – точно не те джерело, з якого варто починати. Якщо про Банді ви чуєте не вперше, фільм поготів не розповість нічого нового.

2

P.S. Цікаво, що цього ж року на "Netflix" вийшов документальний серіал, присвячений Теду Банді, створений режисером фільму "Надзвичайно порочний, разюче лихий і мерзенний". На відміну від стрічки, серіал інформативний і цікавий. Такий собі доказ того, що створення документального твору не гарантує вдале перенесення цієї ж теми в художню площину.