OIFF-2019 - "Evge", "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго"

На відміну від решти українських фільмів, які беруть участь в Одеському міжнародному кінофестивалі, «Додому» («Evge») Нарімана Алієва включили до основної міжнародної конкурсної програми. Хитрий хід, адже, здається, якби він потрапив до національного конкурсу, це був би надто очевидний переможець. 😀

Якщо серйозно, повнометражний дебют Алієва, прем'єра якого відбулася в рамках Каннського кінофестивалю, справді дуже комфортно почуває себе в контексті світового кінематографу (не даремно в рецензії для «Screen Daily» Аллан Гантер порівняв «Додому» з роботами Нурі Більге Джейлана!), адже тема конфлікту між різними поколіннями актуальна всюди. Історія, яка розгортається на екрані, знайома багатьом. Водночас картина має чітку національну ідентичність, вона нагадує глядачам (зокрема й міжнародним) про події в Криму та на сході України, дає голос киримли, розповідає про те, чому Крим для них такий важливий: «Крим – наш Єрусалим».

У центрі сюжету фільму – Мустафа, який разом зі своїм молодшим сином намагається вивезти тіло свого первістка, що загинув на російсько-українській війні, в окупований Крим, щоб поховати на рідній землі.

Батько – грубий, авторитарний традиціоналіст, людина старого світу, яка, на думку сина, живе в минулому. Юнаку батьків світогляд здається чужим, незрозумілим. Скидається на те, що між цими двома – прірва. Проте шлях з Києва до Криму далекий, і пройти його їм потрібно разом.

У широкий прокат стрічка вийде 7 листопада.

4+

Хто б міг подумати, що однією з моїх найбільших кінолюбовей на Одеському фестивалі стане документальний фільм про комунальників. 😄

«Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» – щире, гуманістичне та веселе кіно, яке по-справжньому розчулює. 

Не знаю, як і коли воно добереться до широкого глядача, але палко раджу не проґавити цю чарівну стрічку.

4+