"Annihilation" - Рецензія

Так, фільм перекликається/нагадує безліч стрічок і книг: від "Солярісу" до "Пікніку на узбіччі"("Сталкера"), від "Безодні" до "Сфери", від "Прибуття" до "Чужого"... Але не дивлячись на це, "Анігіляція" Алекса Ґарленда парадоксально сприймається дуже свіжою розумною науковою фантастикою.

А ще це, здається, найстрашніший фільм, який я бачила за останній час. Сцена з мутованим ведмедем(?) ну дуже кріпова, а весь третій акт пробирає до дрижаків.

Наталі Портман вписалася в роль як викапана, їй дуже пасують такі невротичні образи, але й з автоматом у руках вона не виглядала дурнувато. Однак з п'ятірки героїнь хочу виділити Тессу Томпсон, образ внутрішньо надломленої вченої вдало контрастує з ролями, у яких акторка останній час з'являлась на екрані.

Книгу, за якою був знятий цей фільм я не читала, але чула, що від неї залишилось небагато. Десь наштовхувалась на цитату Ґарленда, де він каже, що навмисно не перечитував роман перед робою над стрічкою, бажаючи натомість екранізувати свій спогад про книгу. Власне й сама стрічка залишає після себе враження, неначе це було сновидіння.

Дуже шкода, що його не показували на великому екрані.

4

P.S. До речі, днями Карл Урбан підтвердив чутки, що Алекс Ґарленд був фактичним режисером стрічки "Суддя Дредд" (офіційно він вважається лише сценаристом і продюсером кінокартини). Актор підкреслює, що саме завдяки Ґарленду фільм став культовим, адже після конфлікту між студією Lionsgate і режисером Пітом Тревісом (які не зійшлися у своїх баченнях стрічки) ніхто інший як Алекс надав "Дредду" форми і зробив з нього фільм, який ми спостерігаємо тепер.
Що ж, якщо це дійсно так, режисерський доробок Алекса Ґарленда стає ще більш переконливим - "Суддя Дредд", "Екс-махіна", "Аннігіляція"... чекатимемо, що він подарує нам далі.