I'm back!

Я жива і легітимна! У Чорному морі не втопилася, від очікування виходу крутих фільмів не вибухнула (поки що)))

Не маю конкретного виправдання тому, що так довго нічого не писала, тож просто зроблю вигляд, що нічого не сталося)
Повертаємося до звичного режиму роботи.

Але спершу пару слів про Одеський кінофестиваль.

Загалом, мені сподобалося. Дійсно достойна програма, чудові фільми (ті, на які я ходила, принаймні). Неочікувано, найбільше мені сподобався, здається, "Екстаз" Гаспара Ное. Геть дике, божевільне кіно.

Повною його протилежністю є "Спалення" Лі Чхан-дона. Такий собі "Американський психопат" по-корейськи (насправді не зовсім, але в "по-корейськи" стільки всього можна вкласти, що такий опис може бути дійсно справедливим).

Купуючи квиток на "Донбас" Лозниці трохи переживала, не знала, як сприйму цей фільм. Як виявилося, даремно. Це дійсно дуже сильний фільм, який викликає полярні емоції (і це добре).

"Поророка" Константіна Попеску - трагічний фільм про саморуйнацію. Сюжет про викрадення дітей - маніпулятивна тема. Не в поганому сенсі, просто важко не співпереживати батькам, які втратили свою дитину. Фінал стрічки - по-справжньому шокуюча. Це вперше я почула колективне зітхання? зойк? глядачів від неочікуваності. Під час показу "Поророки" стався невеличкий казус. В одній сцені головний герой запитує сина, що він буде пити сік чи ... - в українських субтитрах ... переклали як "воду", а в англійських - "молоко". Румунської я не знаю, тому для мене назавжди залишиться таємницею, що ж там було насправді)))

Звісно, без скандалів не обійшлося.
ОМКФ просто не міг не сісти в калюжу. Як з'ясувалося, у фільмі, який отримав головну нагороду на фестивалі (за результатом глядацького голосування), - "Кришталь" - зіграв російський репер Хаскі (а головну роль - його дружина). Він є симпатиком "ДНР" і навіть присвятив одну "пісню" Моторолі.
Well. *Disappointed but not surprised*