"Black Mirror: Bandersnatch" - Відгук

Якщо порівнювати сюжет фільму "Чорне дзеркало: Брандашмист" з іншими епізодами серіалу, він видається надто простим і невигадливим (хоча особисто я дуже люблю мотиви збожеволілих творців), але складно уявити більш ідеальну історію для експерименту з інтерактивністю. Саме тісне переплетення сюжету з "ігровою" частиною стрічки робить з неї дещо більше.

У центрі сюжету фільму – молодий програміст із нестабільною психікою. Він мріє створити комп'ютерну гру за мотивами фентезійного роману, автор якого втратив глузд і вбив свою сім'ю. У процесі роботи над грою хлопець і собі починає втрачати зв'язок із реальністю. Чи насправді ні?

Ілюзія вибору в історії про ілюзію вибору. "Чорне дзеркало" не було б "Чорним дзеркалом", якби дійсно дало свободу глядачеві й просто зробило фільм у дусі ігор "Telltale". Ні, автори фільму граються з нами, подібно до того, як ми граємося з героями стрічки. Так, тут є п'ять основних фіналів і безліч сюжетних відгалужень, на які дійсно впливає наш вибір, але насправді це псевдоконтроль. Усе в дусі параноїдальності й безнадійності всього серіалу. Додайте до цього самоіронію та чорний гумор і отримаєте доволі розумний фільм-висловлювання. 

4+