"Bohemian Rhapsody" - Відгук

Нарешті! Нарешті я з чистою совістю можу обсирати "Богемну рапсодію" і вимкнути режим "не дивилася, але засуджую". 😅

Перш ніж ви закидаєте мене звинуваченнями в упередженості (й матимете рацію), нагадаю, що "Зелена книга" мені зрештою сподобалася, а очікувала я від неї значно гіршого, ніж від фільму Браяна Сінґера. Так, одразу після трейлера "Рапсодії" я зрозуміла, що нічого хорошого від стрічки чекати не варто. Цього разу я не помилилася. Не те, щоб ця кінострічка була геть жахливою, ні, вона радше дуже посередня. Іронічно, що фільм, який робить такий акцент на думці, що завжди потрібно шукати нові ідеї та підходи, виходити за рамки, відходити від перевірених формул... побудований на звичних формулах і схожий на десятки інших біографічних фільмів. І хоча грати безпечно це, власне кажучи, не гріх, об'єкт/тема, яка стає центром будь-якого твору накладає на його авторів певну відповідальність. Простіше кажучи, Queen заслуговують більшого, ніж банальний байопік, який у всьому крім музики програє більшості колег по жанру.

Не буду писати про численні відсебеньки, зміни в хронології та перебріхування реальних подій. По-перше, про це вже було достатньо сказано іншими. По-друге, я досі не визначилася, наскільки для мене це принципово (не лише стосовно "Богемної рапсодій", а взагалі).

Рамі Малек дуже старається. Це видно неозброєним оком. Але вище голови не стрибнеш. Що б хто не казав, він зовсім не підходить на цю роль. Увесь фільм Рамі бореться зі вставними зубами й наклеєними вусами. У мене виникли красномовні асоціації з конкурсами двійників Тараса Шевченка...

Упродовж всього перегляду мене не покидала думка, що я б продала душу за те, щоб побачити, який байопік про Queen/Фредді зняв би Боб Фоссі чи Дерек Джармен. Але, на жаль (чи на щастя), Диявола не існує, а в мене немає душі))

Я не кажу, що про геніальних людей мають знімати/писати лише геніальні люди... Хоча знаєте, мабуть, таки кажу.

2