Бліцвідгук: "Star Wars: The Rise of Skywalker", "The Two Popes", "Uncut Gems"

"Зоряні війни: Скайвокер. Сходження"

Ох, навіть не знаю. Трохи заздрю тим, кому на "ЗВ" (принаймні нову трилогію) відверто насрати. На щастя, перед переглядом нахапалася спойлерів, тому в кінотеатрі не згоріла до тла, але від того не надто легше. І не сказати, що все прямо дуже погано (хоча, можливо, тут грає роль той факт, що я не надто запарююся питаннями "чого цей фільм вчить, яка там ідея закладена"). 

Мої думки під час перегляду нагадували кардіограму: "О круто! Ні, ні, ні, ні. Гм, а це цікаво, не такий він уже й поганий. Обоже, що ви робите, припиніть!". Те, що в моїй голові стільки всього роїлося не найкраще говорить "захопливість" фільму.

З безперечно позитивного – візуал. Він очікувано крутезний, але було б занадто, якби й це викликало запитання. Сценарій сумбурний і трешовий (останній сезон "Гри престолів" all over again), але доволі типовий для "ЗВ" і сучасних блокбастерів – від "Гаррі Поттера" до "Марвел". Звісно, хотілося б побачити щось продуманіше й "душевніше", особливо після "Останніх джедаїв", але від "Дісней" іншого чекати, мабуть, не варто було (один раз погралися й досить). Купа фансервісу не сказати б, щоб дратувала, напевно, тому що це теж було очікувано. Проте деякі рішення мене відверто розлютили: повне усунення Роуз, Адама знову запхали в клятий шолом, ще й цих дурнуватих лицарів повернули, та що там, вся лінія Бена дуже засмучує(
Загалом фільм не викликав особливих емоцій, що теж сумно. 

Взагалі я не розумію, як таку трилогію могли створювати без хоча б приблизного плану дій. Розрахунок на те, що із "ЗВ" усе одно грошиська гребтимуть лопатами, тож можна не паритися? Ну, не знаю. З іншого боку, навряд чи це суттєво покращило б ситуацію з третім епізодом, а от другий міг бути значно гіршим, тому краще тішитися тому, що є.

—

"Два Папи"

Якась відверта агітка: "Подивіться, який Франциск файний Папа! Всім Папам Папа!". Ще й знята в стилі... хто там оператор у фільмах Ґрінґрасcа? Чесно кажучи, не зовсім розумію, чому фільм став популярним (за винятком декількох сцен на кшталт "Папи їдять піцу та запивають її фантою", "Папи дивляться футбол", стрічка нуднувата як для "краудплізера"), хоча я досі не розумію істерії довкола "Джокера", тому, мабуть, мені просто треба визнати, що я нічого не петраю в смаках "народних мас". 

Цікаво було побачити протилежні враження від людей, які трошки більше заглиблені у ватиканську тему. Одним здалося, що з Бенедикта ліплять відвертого лиходія, консервативного самодура, від якого навіть сам Бог відвернувся. Інші навпаки переконані, що фільм занадто позитивно налаштований до попередника Франциска, намагається його відбілити. Зрозуміло, що причиною різного сприйняття є особиста позиція щодо Бенедикта (й Католицької церкви загалом). Я до всіх релігій ставлюся негативно, тому спроба зняти легковажний фільм про католицизм (ну, знаєте, ту церкву, в якій священники масово ґвалтують дітей) викликала радше роздратування. Хоча до акторів питань не виникає, обоє зіграли добре.

Можна сміливо проходити повз і чекати на Соррентіно.

2+

"Необроблене коштовне каміння"

Тепер давайте про хороше) Брати Сафді знову зняли не кіно, а бімбу! Tour de force, що "хапає глядача за яйця" й не відпускає до фіналу. 

Майстерні режисерська, операторська, акторські роботи, саундтрек. У деяких сценах одна на одну накладаються стільки розмов і звуків, аж дивно, що цей хаос не перетворюється на щось непереглядабельне, але ні, спостерігати за цим шаленим дійством – справжнє задоволення, не зважаючи на те, що перед нами немає жодного приємного персонажа, а головний герой – одержимий легкою наживою ігроман – особливо далекий від цього епітета.

5-