Що я дивилась і читала в 2021 році

Словами не передати, як я люблю циферки, графіки й усяке таке. Інколи мені здається, що одна з головних причин, чому я дивлюсь так багато фільмів, – це задоволення від споглядання за змінами статистики. 😁 

У 2021-му я, слава Ктулху, переглянула майже вдвічі менше фільмів, ніж минулого року, почала цілеспрямовано дивитись більше стрічок, знятих жінками, що навіть відбилося на річній статистиці (Катерина Горностай 💪), вкотре протягнула до топу Ніколаса Кейджа та Віллема Дефо, а також продовжила просувати українське кіно на тому богом забутому сайті.

А тепер про книжки. Неочікувано для себе встановила особистий рекорд з кількості прочитаних сторінок (хоча по відчуттю не читала більше, ніж в попередні роки). Чесно кажучи, могла б втиснути в 2021 рік ще якусь одну невелику книжечку, але не хотілося збивати гарне число. 😏 

Найбільше сподобались/вразили:

• «Книги Якова»
• «Я звинувачую Аушвіц. Родинні історії»
• «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка»
• «"Світлий шлях": історія одного концтабору»
• «Струп. Іспанія роз'ятрює рани»
• «Червоний князь»
• «Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського»
• «The Power of the Dog»
• «Болотяна істота. Книга 1»
• «Uzumaki»

Так, зі мною дуже весело на вечірках))