Найкращі фільми 2020 року: Зворотній відлік
Let's get the party started!
Цього разу вирішила спробувати змінити формат – розтягнути задоволення десь на місяць) По-перше, не доведеться гратися з колажами. По-друге, простіше буде додавати хоча б коротесенькі коментарі. По-третє, зможу непомітно відкоригувати рейтинг, якщо раптом за цей час подивлюся ще щось хороше.
Вкотре нагадаю, що ранжування дуже умовне і його не варто сприймати серйозно.
............................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................
1. «Атлантида»
«Ми знайшли кохання в безнадійному місці».
2. «Перша корова»
Щира й добра історія про дружбу двох відчайдухів, які намагаються знайти своє місце під сонцем. Парадоксально затишна стрічка, особливо зважаючи на те, що однією з головних її тез є: «Америка – це країна, побудована на кістках». А втім, цей фільм не можна зводити до якоїсь однієї фрази, він дуже багатогранний.
3. «War Note»
Якщо «Нова Литва» розбила моє серце, то «War Note» проїхалася по тим уламкам асфальтоукладачем. Це найбільш всеохоплюючий фільм про російсько-українську війну, який мені доводилося бачити. Складений, як мозаїка, з відеозаписів добровольців і військових, цей документальний фільм зображає – інколи натуралістично, інколи сюрреалістично – події на сході України так, як жодній іншій стрічці не вдавалося.
4. «Нова Литва»
Фільм, який розбив мені серце. Бо хоча він не позбавлений гумору (такий собі сміх крізь сльози), у ньому стільки всього до болю знайомого... Головний герой стрічки – вчитель географії в Литві кінця 30-х, який, немов та Кассандра, бачить, до чого все йде (та, зрештою, треба бути сліпим або самодуром, щоб не розуміти, що в такі часи чекає на маленьку країну, оточену потужними сусідами з імперіялістичними амбіціями) і вигадує мегаломанський план, продуманий до дрібниць: перевезти країну на острів, подалі від потенційних загарбників. Звучить смішно, але водночас у чомусь заманливо. Нескладно зрозуміти меланхолійного чоловіка (у якого ще й шлюб руйнується на очах), який хоче врятувати свою батьківщину, хоча б її шматочок...
5. «Ширлі»
Химерне переплетення біографії Ширлі Джексон і її творчості, подібне до сну чи трансу.
6. «Душа»
Дотепний, кмітливий, з хорошою і небанальною, як для американського кіно, філософією.
7. «Тенет»
Абсурдне нагромадження псевдонаукової маячні, архетипи замість персонажів, сміховинний сценарій... У 2020 році не було фільму, який би мене розважив і захопив так, як «Тенет». Так, це неіронічно одна з найкращих стрічок минулого року і я готова "померти на цьому пагорбі"!)
8. «Вовк зі Сноу-Голлоу»
Сміливе поєднання настроїв і жанрів, цікавий монтаж, хороші сценарій і гра акторів. «Вовк» – це декілька кроків уперед для Джима Каммінґса.
9. «Палм-Спрінгз»
Легкий, веселий і романтичний, з харизматичними акторами, класною музикою і танцями)
10. «Перспективна дівчина»
Яскравий, сміливий і провокативний. Чесно кажучи, після перегляду фільму я не була впевнена, чи він мені сподобався. Надто неочікуваним був його фінал, що перевертав усе догори дриґом і відштовхував якоюсь бравурністю, яка аж надто контрастувала з почуттям безвиході. Та чим більше я думала про стрічку, тим переконливішою вона ставала, тим болісніше відгукувалася рішуча саморуйнація головної героїні, а також актуальність і влучність меседжів (і нехай гумористичний легкий настрій не вводить вас в оману, this shit is dark).
11. «Довгий шлях»
Артхаусний лаоський фільм про подорожі в часі, привидів і серійного вбивцю. Така собі суміш «Шостого чуття», «Психо» та «Петлі часу». Недивно, що я була в захваті!)
12. «Ніколи, зрідка, іноді, завжди»
Делікатна, але натуралістична драма про школярку, яка разом зі своєю подругою їде в інший штат, щоб зробити аборт.
13. «Гніздо»
Фільм жахів, у якому роль чудовиська відіграють гроші й нестримні амбіції. Бенефіс Джуда Ло та Керрі Кун.
14. «Хижка»
Секти, пекельні діти, ізольована хатинка посеред засніженої пустки... усе це загорнуто в гнітючу атмосферу пронизливого жаху.
15. «Кінець мандрівки, початок світу»
«Кінець мандрівки, початок світу» Кійоші Куросави – це історія про дещо зашугану японку, ведучу туристичного шоу, чиє життя змінює поїздка до Узбекистану.
Мені не часто випадає впізнавати себе в персонажах фільмів і книжок. Не те, щоб я цього жадала, якраз навпаки – я дивлюся фільми й читаю книжки, щоб проживати безліч життів, не схожих на моє. Але побачити подібну до себе героїню (хоча сподіваюся, що я трохи менш прибита мішком)) у новому фільмі одного з найулюбленіших режисерів було неочікувано приємно.
16. «Колібрі»
Щира й переконлива історія про пересічну корейську школярку, її перше кохання, дружбу, зраду, навчання, проблеми в сім'ї... словом, про дорослішання.
17. «Quo Vadis, Аїдо?»
Приголомшлива драма про різанину в Сребрениці, пропущена через призму особистої трагедії головної героїні (майстерно зіграної Ясною Джуричич). Фільм, який вкотре нагадує нам, що ООН – збіговисько жалюгідних нікчем.
18. «Манк»
Одночасно реверанс і своєрідний фак у бік Золотої епохи Голлівуду та тогочасної кіноіндустрії, її портрет, пропущений через призму циніка, але й ідеаліста (такий повторюваний дуалізм) Германа Манкевича, сповнений гострими діалогами та яскравими персонажами.
19. «Я думаю покінчити з усім»
Головоломка, яку не обов'язково складати до кінця, позаяк сам процес розгадування вже вартий витраченого на нього часу. Це песимістичний фільм про старість і смерть, про самотність аутсайдерів і нереалізовані бажання та мрії.
20. «Спонтанно»
Я була б не я, якби не включила в свій рейтинг підлітковий ромком про школярів, які вибухають. Буквально. Але це й справді дуже милий, смішний і кмітливий фільм про усвідомлення власної смертності.
21. «Ще по одній»
Життєва драмедія про кризу середнього віку та чудодійну силу алкоголю (якщо не забувати про міру, звісно). Чудовий Мес Міккельсен, фінальний танець – одна з найкращих сцен, які я бачила минулого року.
22. «Асистентка»
Мінімалістська і клаустрофобна драма, найстрашніший чи принаймні найнапруженіший фільм 2020 року. Навіть якщо відкинути лінію зі сексуальними домаганнями вайнштейноподібного продюсера, безглузда рутина офісної роботи головної героїні викликає бажання подихати в паперовий пакет. Гра Джулії Ґарнер змушує серце стискатися.
23. «Невидиме життя»
Можливо, дещо надміру мелодраматичний (зрештою, це бразильське кіно), але дуже красивий фільм про двох сестер, яких розлучили.
24. «Смак фо»
Дуже мила історія про в'єтнамців у Польщі.
25. «Нужник»
Фільм, який підкорює своєю приземленістю і щирістю (на перше непрозоро натякає його назва)), особливо на контрасті з численними молодіжними комедіями про "навчання" в коледжі. У центрі сюжету – самотній першокурсник, який не може влитися в студентське життя.
26. «Mangrove»
aka Аарона Соркіна знайшли мертвим у канаві.
Болюча політична драма про боротьбу вихідців із Вест-Індії за свої права в Англії від Стіва Мак-Квіна. Колись я перестану плакати на кожному фільмі про поліцейське свавілля на протестах, але не сьогодні.
27. «Земля кочівників»
Якщо відкинути Мак-Дорманд і Стретейрна, можна подумати, що це документальний фільм, настільки він приземлений і натуралістичний. Через це напрошується думка, а чи цікаво було б його дивитися, якби це справді була документальна стрічка. Це як із гіперреалістичними картинами, які, на мою думку, не мають нічого спільного з мистецтвом. Хоча я не зовсім справедлива, адже в «Землі кочівників» є творча складова, є наратив, головна героїня і її історія, яка таки викликає емоції. Просто, мабуть, не такі сильні, як у багатьох.
28. «Молочні зуби»
Життєво-романтична історія про смертельно хвору дівчину, яка закохується у проблемного хлопця, з магічною Елізою Сканлен у головній ролі.
29. «Емма»
Легка, весела й романтична екранізація Джейн Остін дарує шанс утекти від непозбувної бентеги.
30. «Копач»
Грецький неовестерн про конфлікт поколінь: впертий, як пень, батько, який не бажає ні на йоту змінювати своє життя, легковажний син, який не може ні зрозуміти, ні поладнати з першим... Над усім цим нависає безжальний маховик "прогресу", який не залишає на своєму шляху нічого живого, вириваючи все з корінням...
 |
«Чужий» на глибині океану, у якому виявилося набагато більше Лавкрафта, ніж можна було собі уявити? Пф, авжеж мені сподобалося)
 |
Атмосферний фільм жахів про пару біженців з Південного Судану, які намагаються розпочати нове життя в Англії, проте не можуть утекти від демонів зі свого минулого.
33. «Звук металу»
Трохи банальна, але ладна історія про людину, чиє життя руйнується (у цьому випадку – ударник втрачає слух), і вона готова на все, щоб повернути його. Та саме гра Різа Ахмеда робить цей фільм вартим уваги.
34. «Віталіна Варела»
Непросто було вирішити, куди приткнути новий фільм Педру Кошти, адже його важко порівнювати з іншими стрічками. «Віталіна Варела» радше нагадує живу картину Рембрандта чи спостерігання за нічними пейзажами під час поїздки потягом. Щось таке магічно-заворожливе, але водночас монотонне й сонливе.«Чужий» на глибині океану, у якому виявилося набагато більше Лавкрафта, ніж можна було собі уявити? Пф, авжеж мені сподобалося)
35. «Мусон»
Фільм-мандрівка до В'єтнаму, психотерапевтичний або навпаки мазохістичний сеанс у часи, коли можна розраховувати хіба на подорож до найближчого «Сільпо») Це історія про втрату зв'язку з батьківщиною, про спроби віднайти своє коріння і мінливість світу. Дуже делікатне кіно, у якому насправді нічого не відбувається, але воно підкуповує своєю атмосферою і ненав'язливістю.
Коментарі
Дописати коментар